Я і КонституціЯ ebook

Привіт, подруго, вітаю, друже! Хоч би де ти мешкав: у селі, в невеликому містечку чи в мегаполісі, в багатоквартирному хмарочосі чи в будинку, де разом живе багато діток, наш спільний дім — це Україна. А дружне й щасливе життя допомагає забезпечити основний державний документ — Конституція України. Тому її теж слід вважати нашим домом.

Конституція має вигляд звичайної книжки. Але водночас це компас, що допомагає не збитися зі шляху.

Тому справжнім шукачам і шукачкам пригод слід розуміти, на що ж цей компас вказує і куди веде!

Наче комп’ютерна гра, Конституція встановлює правила, але це правила нашого життя, а не гри. А ще, як чарівні закляття, Конституція захищає нас і допомагає не помилитися.

Ти запитаєш, як в одній книжці може поміститися все наше життя й життя всієї нашої країни?

Спробуймо усе з’ясувати.

Кожна людина приходить на цей світ із правами. Заледве ти сповістив про своє народження, а вже маєш право на життя, право на повагу до себе, право на розвиток, право на однакове ставлення, право на власність.

Підростаючи, ти спочатку вчишся тримати голову, сидіти, промовляти перші слова, потім складати ці слова в речення, повзати, ходити, а далі — бігати. Щороку ти змінюєшся, й у тебе з’являються нові й нові права, а також обов’язки й відповідальність. Так відбувається із кожною без винятку дитиною!

Змалечку треба пам’ятати: щоби ніхто не порушував твоїх прав, слід поважати права інших людей.

Ось простий приклад: у всіх твоїх однолітків є різні іграшки, якими можна обмінюватися чи гратися разом, але відбирати чужу річ без дозволу — не можна. Поважати право власності й інші права не лише своїх друзів, а й незнайомих дітей на майданчику — один із твоїх перших обов’язків.

Права і свободи від народження даровані кожному й кожній із нас, і нікому не дано позбавляти цих прав чи їх порушувати. На відміну від іграшок, права і свободи неможливо придбати в крамниці. Поки ми дорослішаємо, вони трохи змінюються, проте супроводжують нас протягом усього життя.

Якщо ти вже першокласник, то знаєш, як тяжко буває прокидатися вранці, щоб іти до школи. Але ти прокидаєшся і йдеш (молодчинка!). Бо це — твій, хоч і непростий, але обов’язок.

Саме Конституція встановлює наші обов’язки. Але захист наших прав теж мешкає у цій книзі.

Конституція об’єднує установи та людей, які мають захищати та забезпечувати наші права. А це найперше Президент, парламент, уряд, суд.

Це також місцеві ради та міські або селищні голови, що допомагають залагодити всі проблеми в твоєму рідному селі чи місті.

Не має значення, хто в нас Президент: чоловік чи жінка.

Байдуже, яка в нього вдача. Це може бути жвава жінка чи неквапний чоловік — або навпаки! Однаково, яка ця людина — чорнява чи руденька, з веснянками чи без. Головне — вона повинна захищати наші права, як зазначено в Конституції, бути порядною, професійною і відповідальною.

Коли тобі виповниться 18 років, ти теж обиратимеш Президента своєї країни, а також голову твого міста чи селища і людей, які працюватимуть у парламенті й місцевій раді.

Людей, що працюють в уряді, обирає парламент.

Щоб стати суддею, треба перемогти в складному конкурсі, а перед цим вивчитися на юриста.

Але кожна людина на такій посаді має діяти відповідно до Конституції та забезпечувати захист твоїх прав та свобод.

Ці люди повинні пильнувати, щоб ти міг чи могла купатися у морі, гуляти чистим лісом, дихати свіжим повітрям. Вони мають дбати, щоби тобі ніщо не загрожувало:

• ні бомба чи природне лихо;

• ні агресивні військові або ж батьки, які завдають тобі болю;

• ні заборона говорити українською або мовою твоєї родини;

• ні закритий доступ до школи або неможливість вільно пересуватися вулицями твого міста;

• ні наступ на твою особистість і твою особливість;

• ні заборона висловлювати власну думку або ж поведінка окремої людини чи спільноти, що загрожує твоїм поглядам;

• ні забруднена вода чи повітря;

• ні бідність, епідемії, бездомність, безробіття.

Усі ці люди мають гарантувати тобі право на рівне ставлення, захищати твоє громадянство і твоє право бути собою.

Якщо ж вони чинять неправильно, ти маєш бути впевненим чи впевненою у тому, що їхні дії та слова або ж їхню бездіяльність ти можеш оскаржити в незалежному суді.

І надалі можеш не голосувати на виборах за тих людей, які тебе засмутили: не виконували обіцянок чи поводилися непорядно. Й обрати інших!

Державні символи нашої країни — Державний Прапор, Державний Герб і Державний Гімн. Це і твої символи, частина твоєї історії.

Вони заслуговують на шанобливе ставлення.

Бережімо маленькі синьо-жовті прапорці на тоненьких древках, якими так весело розмахувати під час свят або ж, підтримуючи на спортивних змаганнях українські команди. А як класно разом із нашими спортсменами, відомими музикантами чи й просто з друзями співати Гімн України, правда ж?

Часом може видатися, що ніхто не поважає твоїх прав і свобод, начебто всі заперечують їхнє існування. Ніби все твоє життя складається із самих лише обов’язків, тимчасом як інші живуть, як їм заманеться. Але це не так! Конституція це знає точно і вказує нам на наші права. І що частіше ми до неї дослухатимемося, то безпечніший і приємніший поставатиме світ довкола.

Пам’ятаєш, що Конституція працює, наче компас? То ходімо за ним.

Що ти знаєш про те, як можеш розвиватися?

Думаю, час від часу ти літаєш у снах, мрієш, а інколи тобі здається, що кожен з нас має крила й може бути чарівницею або чарівником. Так і є. Конституція захищає наші права і свободи, отже — дозволяє почуватися вільно в своїй країні, в своїй родині, у садочку, в школі, серед інших людей. Почуватися у безпеці. Здійснювати свої мрії.

Не має значення, який ти є. Ти можеш сумлінно навчатися й бути тишком або ж бути допитливим бешкетником, чи поєднувати всі ці риси. Люди різні, в кожного свій ритм життя, неповторний характер, здібності, а часом і забаганки. Головне, щоби ці забаганки не шкодили іншим.

Ти можеш багато читати або ж малювати квіти. Тренуватися, але не для того, щоби неодмінно стати професійною баскетболісткою чи футболістом, а просто для себе. Можеш слухати, чого хочуть і про що мріють твої подруги і друзі, й поділяти їхні мрії.

Ти маєш право на помилки, а також на те, щоб тебе вислухали й почули.