6,90 zł
Dowiedz się więcej.
- Wydawca: АССА
- Kategoria: Dla dzieci
- Język: ukraiński
Сором’язливий хлопчик Конор використовує свою морську свинку, щоб затоваришувати з однокласниками. Він раз по раз бере мурчака до школи, і тваринка стає сама не своя. Волонтери ветеринарної лікарні «Ковчег» переконують Конора, що ігровий майданчик — не найкраще місце для свинки. А заразом знаходять спосіб перетворити мурчака на справжню суперзірку, яка допомагає лікарні!
Чому варто читати:
Добрі та захопливі історії з серії«Історії порятунку»навчають дітей ставитися до тварин зі співчуттям, повагою та любов'ю. У Великобританії в цій серії видано вже понад 2 мільйони примірників книг.
Ebooka przeczytasz w aplikacjach Legimi lub dowolnej aplikacji obsługującej format:
Liczba stron: 36
Podobne
На жаль, цей розділ недоступний у безкоштовному уривку.
На жаль, цей розділ недоступний у безкоштовному уривку.
Аннотація
У волонтерів ветеринарної лікарні «Ковчег» купа роботи. Щоб привернути увагу нових відвідувачів, їм треба оновити сайт. Кумедні відео домашніх улюбленців — направду чудова ідея, але не кожна тваринка здатна до акторської майстерності. Чи вийде в Амелії та Сема знайти суперзірку і створити з нею цікаве відео? І що з усього цього вийде?
— Я знайшла ще одне! — вигукнула Амелія. Вона підняла гладеньке коричневе яйце, що лежало на сіні, і показала його Сему та Дервлі.
— І я! — крикнув Сем, найкращий друг Амелії, звісивши руку з курника. — Але до нього важко дотягнутися! — зауважив хлопчик, і, бурмочучи, спробував його вхопити.
— Дістав! — видихнув він із полегшенням.
— Клади його до решти, — сказала Дервла, простягаючи кошик, який був уже наполовину заповнений яйцями.
Сем і Амелія зголосилися допомогти Дервлі, подрузі бабусі Амелії, зібрати яйця вранці. Дівчинка не очікувала, що це так схоже на пошук великодніх яєць! Кілька курей тітоньки Дервли знесли яйця в гніздах дерев’яного курника, але більшості, здається, подобалося робити це на свіжому повітрі. Діти знайшли яйце навіть у тачці!
Коли Амелія поспішила до Дервли, товстенькі мешканки курника порозбігалися врізнобіч, кудкудакаючи й квокчучи одна з одною. Дівчинка помітила під ногами маленьку плямисту курочку. Пташка дивилася на неї з надією, схиливши голову набік.
— Вибач, — сказала Амелія, — але я не маю смаколиків для тебе.
Курочка підійшла ближче та припала до ноги дівчинки.
— Ава любить людей, — мовила Дервла. — Спробуй погладити її.
Амелія присіла навпочіпки й провела рукою по м’якому пір’ячку. Курочка задоволено заквоктала.
— Круто, — сказав Сем і нахилився, щоб погладити вгодовану коричневу курку, але та дзьобнула його за палець. — Ой! Схоже, вона не зовсім привітна! — зойкнув він, потираючи руку.
Біля курника кошлатий білий цуцик Сема, Мак, обнюхував дротяну огорожу, притиснувши вуха до голови й метляючи куцим хвостиком.
— КО‑КО! — товста курка, яка клюнула Сема, сердито квокнула й підбігла до песика. Вона дзьобнула Мака в ніс через сітку, від чого той задзяволів і швидко відскочив.
Дервла всміхнулася, а її блакитні очі заблищали.
— Правильно робить, що тримається осторонь, — сказала вона. — У курей різний характер. Деякі з них дружелюбні,
як Ава, але стара Магда — справжня «залізна леді». Так скільки яєць потрібно твоїй мамі, Семе?
— Дванадцять, — відповів хлопчик, шукаючи в кишені гроші. Його батьки, власники місцевого готелю, купували свіжі яйця в тітоньки Дервли, щоб готувати сніданки гостям.
Поки Дервла складала дюжину яєць у картонну коробку, Амелія спостерігала за курми, уявляючи, що вони можуть казати одна одній. Птахи здебільшого трималися разом, видзьобуючи щось із землі. Але кілька курочок, переважно маленьких у крапочку, яких дівчинка раніше не помічала, трималися осторонь.
— У вас нові курочки, Дервло? — запитала Амелія.
— Не думала, що ти помітиш! — усміхнулася та. — Позавчора мені привезли десяток із місцевої птахоферми, яка зачинилася. Але це на краще, — додала жінка з суворим поглядом. — Із ними там жорстоко поводилися, вони сиділи під замком у крихітних клітках без доступу до сонячного світла. У мене їм набагато краще, — зітхнула вона. — Шкода тільки, що я не можу забрати більше. Тепер курочки в центрі захисту тварин, їх там іще багатенько залишилося.
Немов на доказ її слів, десь ізнизу пролунало квоктання й лопотіння крил.
— Господи! — вигукнула Дервла. — Магда знову розпочала бійку!
Амелія й Сем, розмахуючи руками, кинулися до курей. Вони майже всі розбіглися, але Магда була не з лякливих і далі клювала поскубану рябеньку курочку. Та спробувала відбитися, але Магда підлетіла й почала сердито сокотіти та чіплятися гострими кігтями.
— Агов! Припини! — закричав Сем, намагаючись розборонити їх. Менша курочка спробувала втекти, однак Магда побігла за нею.
— Ох! — від побаченого в Амелії стиснулося серце: червоний гребінець рябої курочки був розірваний і з нього цівкою бігла кров.
Дівчинка хутко відштовхнула норовливу Магду й обережно підхопила маленьку пташку на руки. Здавалося, та легша за пір’їнку й геть нічого не важила, проте її тіло було напружене.
— Подивіться, вона поранена! — Амелія показала порваний гребінь Сему та Дервлі.
— Бідолаха! — промовив хлопчик.
Дервла сумно похитала головою.
Кінець безкоштовного уривку. Щоби читати далі, придбайте, будь ласка, повну версію книги.
На жаль, цей розділ недоступний у безкоштовному уривку.
На жаль, цей розділ недоступний у безкоштовному уривку.
На жаль, цей розділ недоступний у безкоштовному уривку.
На жаль, цей розділ недоступний у безкоштовному уривку.
На жаль, цей розділ недоступний у безкоштовному уривку.
На жаль, цей розділ недоступний у безкоштовному уривку.
На жаль, цей розділ недоступний у безкоштовному уривку.
На жаль, цей розділ недоступний у безкоштовному уривку.
На жаль, цей розділ недоступний у безкоштовному уривку.
