Zwierzęta, które zjadły swoich ludzi/Звірята, що з’їли своїх людей ebook

Dla S.

Wskazówka: Przełączanie wersji językowych odbywa sie po kliknięciu w tytuł „AKT”.

OSOBY DRAMATU

MISZA

SASZA

WUJO

RADIO

GŁOS 1 (UDUCHOWIONY)

GŁOS 2 (WYROZUMIAŁY)

GŁOS 3 (WŚCIEKŁY)

GŁOS 4 (NAUKOWY)

LEONID

SWIETŁANKA

NAPOLEON

CHŁOPCZYN

RYBY

OLECZEK

BŁAŻEJEK

TRZECH RUSKÓW Z OGRÓDKA

AKT ISCENA IWÓZECZEK

OSOBY

SASZA

MISZA

WUJO

BŁAŻEJEK

SASZA i MISZA, obydwaj ubrani w mundury niezidentyfikowanej armii, z karabinami w ręku, chodzą po zbombardowanym pomieszczeniu. Przewrócona lada, za nią leżące na ziemi krzesło. Na ladzie terminal płatniczy z rozbitym ekranem. Obok radio. Wokół porozrzucane klatki. Nie do końca wiadomo, co to za klatki, ale można się domyślać, że po zwierzętach różnej wielkości. Z boku sceny akwarium, które jakimś cudem nie zostało zniszczone. W nim piękne, kolorowe ryby wielu gatunków. Pośrodku sceny leży martwe zwierzę. Nie wiadomo, czy wypchane, sztuczne, czy prawdziwe, zabite podczas bombardowania. Gdzieś z boku sceny leży lodówka turystyczna. W tle słychać z rzadka strzały, bombardowania, odgłosy wojny.

MISZA

Wujo ma pochowanych trzech Rusków w ogródku.

Mówi, że na pamiątkę.

SASZA

Srątkę.

MISZA

Nie będzie mu się, mówi, Berkut razem z grabarzami kręcił po ogródku, mówi.

SASZA

Zgłosić trzeba.

MISZA

Trzeba tych Rusków głową na wschód obrócić.

SASZA

Głowami.

MISZA

Głowami Rusków na wschód trzeba obrócić.

Zastanawia się.

Albo stopami. No zabij mnie, nie pamiętam! Ha, ha!

Zaśmiewa się szczerze.

Ha, ha, ha!

Grzebie w szufladzie lady. Wyjmuje z niej plastikową torebkę z białą, sypką zawartością.

Co to jest?

Podnosi torebkę i ogląda ją z bliska, potrząsa, ale nie otwiera.

MISZA

Czy to cukier? Hę?

SASZA

Cukier?

MISZA

Wygląda jak cukier. Na pewno jest biały.

SASZA

Pewne to jest tylko to, że ja jestem Sasza, a ty jesteś Misza.

Podnosi głowę i zastanawia się.

A właściwie to nawet to nie jest pewne.

MISZA

(nieśmiało) Może to, że jest grudzień?

SASZA

Powinien być grudzień.

MISZA

Może to, że jest wojna?

SASZA

Wojna-srojna.

MISZA

Wsi spokojna!

SASZA

Nie strzelają.

MISZA

Ale wczoraj strzelali!

SASZA

Nie bombardują.

MISZA

Ale wody nie ma. Patykiem trzeba popychać, żeby spłynęło.

SASZA

Herbaty bym się napił.

MISZA

Co to jest?

MISZA wskazuje leżące na podłodze ciało jakiegoś zwierzęcia. Chowa torebkę z „cukrem” do kieszeni z przodu kamizelki kuloodpornej. SASZA podchodzi w kierunku, który wskazuje MISZA.

SASZA

Pies. To jest pies.

MISZA podchodzi i trąca ciało palcem wskazującym, kilkukrotnie. Odchodzi, wraca i znów to samo.

MISZA

Wygląda jakby bardziej na lisa.

SASZA

Nie. To borzoj. Chart rosyjski.

MISZA

Sława Ukrajini!

Nuci:

Trzech Rusków w ogródku

Głowami na wschód ku

Matce Rasiji.

SASZA

To ukraiński chart.

MISZA

Powiedziałeś, że rosyjski.

SASZA

Chart rosyjski, ale ukraiński.

MISZA

To co teraz? Nasi naszych biją? Hę?

SASZA

Martwy chart rosyjski narodowości ukraińskiej.

MISZA

Coś kręcisz, Sasza. Muszę ciebie zgłosić.

SASZA

Rusz się, a trzech Rusków ci wykopię!

MISZA

Pamiątkowi. Szkoda wykopywać.

Przypomina sobie o borzoju.

A ten tu leży i leży.

SASZA

Jednak trzeba wykopać.

MISZA

?

SASZA

Trzech Rusków z ogródka wuja wykopać.

MISZA

??

SASZA

Zgniją.

MISZA

???

SASZA

Poza tym można by im zabrać mundury.

MISZA

Wujo nie da. Kolekcjonuje.

SASZA

Mundury?

MISZA

Rusków w ogródku.

Co jakiego trafią, to wujo pierwszy biegnie, za nogi ciągnie i zakopuje. A cieszy się przy tym jak dziecko! Na, na, na!

WUJO

Tralala, nana, nana, na, na!

MISZA

Zakopuje pod rzodkiewką.

EWA SUŁEK

Historyczka sztuki, kuratorka, autorka opowiadań i sztuk teatralnych. Badaczka w instytutach ukraińskich Uniwersytetu Harvarda i Uniwersytetu w Cambridge. Jej rodzina pochodzi ze Lwowa.

ewasulek.com

W czarnej komedii Ewy Sułek pobrzmiewają echa teatru absurdu z połowy XX wieku – dramatów Becketta, Ionesco, Mrożka, powstałych w odpowiedzi na horror wojny światowej. Sztuka polskiej autorki powstała w 2019 roku, pięć lat po wybuchu wojny w Donbasie i aneksji Krymu, trzy lata przed inwazją Rosji na Ukrainę. Z dramatem absurdu łączy ją zakwestionowanie „normalnego” porządku i budowanie tragizmu poprzez farsowy komizm. To opowieść o absurdalnym świecie wojny, w którym martwi są bardziej żywi od żywych, a zwierzęta stają się bardziej ludzkie niż nieludzcy ludzie.

Roman Pawłowski

Для С.

ДІЙОВІ ОСОБИ

МІША

САША

ДЯДЕЧКО

РАДІО

ГОЛОС1 (ОДУХОТВОРЕНИЙ)

ГОЛОС2 (ПОБЛАЖЛИВИЙ)

ГОЛОС3 (НЕСАМОВИТИЙ)

ГОЛОС4 (НАУКОВИЙ)

ЛЕОНІД

СВІТЛАНКА

НАПОЛЕОН

ХЛОПЧИНА

РИБИ

ОЛЕЧЕК

БЛАЖЕЄК

ТРОЄ МОСКАЛІВ З ГОРОДИКА

ДІЯ IСЦЕНА IВІЗОЧОК

ОСОБИ

САША

МІША

ДЯДЕЧКО

БЛАЖЕЄК

САША і МІША, обидва одягнені в мундири нерозпізнаної армії і тримають гвинтівки, ходять по зруйнованому приміщенню. Перевернута стійка, за нею на землі лежить крісло. На стійці платіжний термінал з розбитим екраном. Поруч радіо. Довкруж розкидані клітки. Не до кінця зрозуміло, що це за клітки, але можна здогадатися, що залишені після звірят, різних за розміром. Збоку сцени акваріум, що якимось дивом не знищили. У ньому красиві, кольорові рибки багатьох видів. Посеред сцени лежить мертве звіря. Невідомо, чи це набивне штучне звіря, чи справжнє, яке вбили під час бомбардування. Десь збоку сцени лежить туристичний холодильник. На тлі зрідка чути постріли, бомбардування, відголоси війни.

МІША

Дядечко має трьох похованих москалів на городику. Каже, що на згадку.

САША

На сратку.

МІША

Та буде йому, каже. Беркут разом із могильниками крутилися по городу, каже.

САША

Повідомити треба.

МІША

Москалів головою на схід обернути треба.

САША

Головами.

МІША

Москалів головами на схід обернути треба.

Думає.

Або ступнями. Але хоч вбий мене, не пам’ятаю! Ха-ха!

Сміється від душі.

Ха-ха-ха!

Риється в шухляді стійки. Дістає з неї поліетиленовий пакетик з білим сипким вмістом.

Що це?

Підносить пакетик і розглядає його зблизька, потрушує, але не відкриває.

МІША

Це цукор? Га?

САША

Цукор?

МІША

Виглядає як цукор. Певно, білий.

САША

Певним є лише те, що я Саша, а ти Міша.

Підіймає голову і думає.

А власне навіть це не є певним.

МІША

(несміливо.) Може, це тому, що грудень.

САША

Має бути грудень.

МІША

Може, це тому, що війна.

САША

Срійна.

МІША

ВІС покійна!

САША

Не стріляють.

МІША

Але вчора стріляли!

САША

Не бомбардують.

МІША

Але води немає. Палицею треба пхати, щоби спустилась.

САША

Я би випив чаю.

МІША

Що це?

МІША вказує на тіло якогось звіряти, що лежить на землі.

САША

Пес. Це пес.

МІША

Більше схожий на лисицю.

САША

Ні. Це хортовий. Російський хорт.

МІША

Слава Україні!

Наспівує.

Трьох москалів на городику

Головами на схід

До Росії-матінки

САША

Це український хорт.

МІША

Ти сказав, російський.

САША

Хорт російський, але український.

МІША

Що це зараз? Наші наших б’ють? Га?

САША

Мертвий російський хорт українського походження.

МІША

Щось ти крутиш, Саша. Маю тобі повідомити.

САША

Ворушись, а то трьох москалів тобі викопаю!

МІША

На пам’ять. Шкода викопувати.

Вказує на хорта.

МІША

А цей тут лежить і лежить.

САША

Але треба викопати.

МІША

?

САША

Трьох москалів з города дядечка викопати.

МІША

??

САША

Зігниють.

МІША

???

САША

Окрім того можна було б забрати в них мундири.

МІША

Дядечко не дасть. Колекціонує.

САША

Мундири?

МІША

Москалів на городику. Як в якогось поцілять, то дядечко перший біжить, за ноги тягне і закопує. А тішиться при тому як дитина! На на на!

ДЯДЕЧКО

Тралала, нана нана на на!

МІША

Закопує під редискою.

ЄВА СУЛЕК

Мистецтвознавець, кураторка, авторка оповідань і п’єс. Наукова співробітниця українських інститутів Гарвардського та Кембриджського університетів. Родина Єви походить зі Львова.

ewasulek.com

Чорна комедія Єви Сулек перегукується з театром абсурду середини XX-го століття: драмами Бекета, Йонеско та Мрожека, написаними у відповідь на жахіття світової війни. П’єса польської авторки передувала нинішній війні – вона була створена за п’ять років після вибуху війни на Донбасі та анексії Криму і за три роки до вторгнення Росії в Україну. Цей твір, пов’язаний з драмою абсурду, ставить під сумнів «нормальний» порядок і вибудовує трагедію через фарсову комедію. Це історія про абсурдний світ війни, в якому мертві живіші за живих, а тварини стають людянішими за нелюдів.

Роман Павловський