Останній опришок Микола Шугай ebook

Серія «Ім’я на обкладинці»

Олександр Гаврош

«Останній опришок Микола Шугай»

Серію «Ім’я на обкладинці» засновано 2016 року.

Гаврош О.

Останній опришок Микола Шугай / О. Гаврош. — Тернопіль: Нав­чальна книга — Богдан, 2018.  — 160 с. — (Серія «Ім’я на обкладинці»).

ІSBN 978–966–10–7577-0

У книжці зібрані документальні розповіді відомого журналіста і письменника Олександра Гавроша про одного з останніх українських опришків Миколу Шугая (1898–1921). Постать закарпатського розбійника досі є творчою інспірацією для наших сусідів — чехів та словаків. За кордоном про нього видають книжки, ставлять п’єси, знімають фільми. В Україні про Миколу Шугая все ще знають мало. Досі документальної книжки про нього для широких читацьких кіл у нас не видавали.

Значна частина у нашому виданні приділена чеським першоджерелам, які вперше оприлюднюються українською.

Охороняється законом про авторське право.Жодна частина цього видання не може бути відтворена в будь-якому вигляді без дозволу видавця

Навчальна книга ― Богдан, просп. С. Бандери, 34а, м. Тернопіль, 46002, тел./факс (0352)52-06-07; 52-19-66; 52-05-48 [email protected] www.bohdan-books.com

Збут: (0352) 43-00-46, (067) 3504817

Книга поштою: тел.: (0352) 51-11-41, (067) 3501870, [email protected]

тел.: (044) 296-89-56; (095) 808-32-79, [email protected]

1. Найлітературніше село Закарпаття

Кілька думок біля пам’ятника Миколі Шугаю

Як не дивно, гірська Колочава може конкурувати навіть із Ужгородом за літературну корону краю. Класик чеської літератури Іван Ольбрахт, який протягом шести років приїжджав на Закарпаття, традиційно зупинявся вцьому верховинському селищі у1930-хроках. Ольбрахт виявився вдячним відвідувачем, написавши про Колочаву три свої найкращі книжки: «Микола Шугай, розбійник», «Голет удолині» та «Гори істоліття». Всі вони мали щасливу долю, багато перевидавалися, перекладені на чимало мов. Дві перші ще йекранізовані.

До слова, Ужгород не може похвалитися книжкою про себе, яка би була перекладена на десятки мов, як-от роман про останнього опришка Карпат.

Але крім Ольбрахта, уКолочаву приїжджав ще один видатний чеський письменник Владіслав Ванчура. Разом вони зняли у1934 році художній фільм «Марійка-невірниця», який зафіксував життя вцьому колоритному селі. Причому грали ухудожній стрічці не актори, асамі колочавці. Знімали без жодних декорацій. Тож маємо унікальний документ доби. Фільм гарно сприйнявся уЧехословаччині, зробивши Колочаву символом міжвоєнного Закарпаття.

Колочава віддячила Ольбрахту, створивши у70-хроках один із перших літературних музеїв краю, який був присвячений цьому визначному письменникові. У80-хроках ужгородець Іван Долгош пише роман про перебування Івана Ольбрахта на Закарпатті під символічною назвою «Колочава».

Нині уцьому селі на центральній вулиці стоять аж чотири пам’ятники письменникам: Тарасові Шевченку, Іванові Франку, Олександрові Духновичу та тому жІванові Ольбрахту. Згодом було відкрито перший на Закарпатті пам’ятник книжці — рукописній пам’ятці «Перло драгоцінне», що була написана вКолочаві.

Ав2011 році вгірському селищі нарешті постав пам’ятник найвідомішому колочавцю — розбійникові Миколі Шугаю. Скульптура Петра Штаєра прикрашає вхід до музею під відкритим небом «Старе село». Іце знову жтаки — перший пам’ятник літературному героєві на Закарпатті.

Тож хто такий — цей останній опришок Карпат?

2.Невідомий Микола Шугай

26 фактів про останього опришка Карпат

Торік виповнилося 95 років здня трагічної загибелі Миколи Шугая, який ще за життя був оповитий таємницями та легендами. Ідосі не стихають суперечки довкола його постаті: герой чи таки злочинець? Треба зауважити, що подібні дискусії точаться довкола багатьох постатей відомих розбійників. Однак треба віддати належне хлопцеві здалекої Колочави — він увійшов вісторію не тільки свого народу. Івже за це викликає повагу.

1. Микола Шугай народився вКолочаві уприсілку Сухар 3квітня 1898 року. Був старшим сином Петра іГафії Сюгаїв. Неписьменний, до школи не ходив. Мав норовисту вдачу. Уселі його вважали забіякою. За розповіддями односельців, мав веселий характер, завжди ходив зусмішкою. «Вираз обличчя такий, наче постійно сміється» — саме так записано внаказі жандармського управління про його арешт. Був невисокого зросту, але міцної статури. Мав чорне волосся ікарі очі, носив закручені вуса.

2. Двічі втікав із війська. Перший раз у1917 році з85-го угорського полку вмісті Дярмот. Але угорський вахмістр Леонард Белла вистежив його врідному селі івідправив назад до війська. Проте Микола знову втік зі зброєю. Відтоді переховувався угорах. Під час облави на нього застрелив двох угорських жандармів. Іостаточно опинився поза законом.

3. Справжнє прізвище Миколи Шугая — Сюгай. Чеські урядовці не знали, як передати м’яке «с» на письмі, тож писали Шугай. Із цим чеським ім’ям він став відомим навіть урідній Верховині. Учеській мові слово «шугай» означає «юнак». Досі вКолочаві живе чимало людей із прізвищем Сюгай, але Шугая нема жодного.

4. Цікаво, що у«революційних» подіях листопада 1918 року, коли вКолочаві виник бунт проти місцевих багатіїв, переважно євреїв, Микола Шугай участі не брав. Це свідчить, що його не цікавили політичні чи соціальні протести.

5. Навесні 1919 року угорці покинули Закарпаття, так іне схопивши Шугая. Мараморош окуповує Румунія. Зрумунською владою дезертир, який застрелив двох угорських жандармів, проблем не мав, іспокійно жив уселі. Навіть одружився зЕржікою Драч, чия мати була німкенею зУсть-Чорної.

6. 17 липня 1920 року чеські жандарми арештували Миколу Шугая за підозрою вкрадіжці бочечки бринзи та вурди від пастухів. Однак дружина, за її словами, підкупила жандарма-охоронця Йозефа Гатла іМикола зув’язнення втік. 20 липня виписано ордер на його затримання. Зцього часу йможна вважати Шугая поза чехословацьким законом. Його розбійницька біографія тривала недовго — трохи більше року (загинув 15 серпня 1921 року). Але розголос від неї був надзвичайний.

7. Микола був вправним стрільцем. Він, як ійого батько, колись промишляв уколочавських лісах браконьєрством. 24 жовтня 1920 року Микола Шугай застрелив чеського жандарма Войтеха Кубіна. 16 травня 1921 року — ще одного жандарма Олдржіха Грабала. Учервні — поранив В. Жака. Якщо до цього додати ще йдвох застрелених раніше угорських жандармів, то Микола Шугай був добрим вояком. Не дивно, що його не могли схопити десятки навчених фахівців із тренованими собаками. Це свідчить про природну кмітливість ірозум розбійника.

8. Утравні 1921 року жандармерія вКолочаві нараховувала вже 40 чоловік, які займалися розшуком Шугая. 1липня 1921 року Міністерство внутрішніх справ приймає рішення відправити їм підмогу: зПраги — 35 жандармів, зБрно — 25, зБратислави — 40.

Утримування цієї додаткової сотні жандармів коштувало Чехословацькій державі 480 тисяч крон. Винагороду за допомогу варешті Шугая пропонують підняти зтрьох тисяч крон до десяти-двадцяти тисяч.

9. Незадовго до смерті Шугай вирішив здатися, про що повідомив через знайомого жандармів. Можливо, це йстало головним мотивом його вбивства колишніми спільниками, які боялися викриття.

10. Жандарми під час розшуків Шугая вдавалися до незаконних акцій. Була спалена його хата іхата тестя. Жорстоко побита вся родина. Заарештовано чимало його родичів. Саме це спонукало піти вгори до брата непов­нолітнього Юру, який теж закінчив трагічно життя 16-річним.

11. Серед заходів по знешкодженню Шугая планувалося задіяти навіть авіапідрозділи. Влада мала намір вдатися до такого не правового заходу як взяття заручників із числа родичів Миколи. Ще один планований безпрецедентний захід — виготовити всім селянам посвідчення звідбитками пальців. Доступ до лісу повинен був здійснюватися за посвідченням іписьмовим дозволом місцевої влади. Затримання улісі без посвідчення каралося арештом. Серед заходів боротьби із Шугаєм жандармерія просила дозволу вирубати зобох боків усі кущі вдовж доріг уХустському окрузі, причому зкорінням іна відстані принаймні 50 метрів. Також планувалося зробити улісах просіки. До Колочави було протягнено військовий кабель. Івсе це — заради знешкодження одного Миколи.

12. Із 23 убивств на території Волівського округу за рік діяльності Шугая, він визнавав за собою тільки смерть трьох жандармів. Переважна більшість полеглих жертв були євреями. Як показало слідство, чимало злочинів приписувалося Шугаю. Різні злочинці прикривалися його ім’ям, аби відвернути підозру від себе. Взимку 1920-1921 року Микола важко хворів на тиф, однак пограбування на Верховині не стихали. Ясна річ, що важкохворий Шугай не міг бути до них причетним.

13. 15 серпня 1921 року на горі Жалобка Миколу та Юру Шугаїв зарубали їхні спільники — Адам Іваниш, Іван Буркало іДанило Маркусь. (Двоє зних були його кумами). Ще три «цімбори» чекали узасідці. Убивці Шугаїв не отримали обіцяну винагороду іпровели 11 місяців ув’язниці, поки тривало слідство.

14. Фото убитих братів Шугаїв, складених на землі наче мисливський оленячий трофей ногами докупи, було відтиражовано іпланувалося продавати як листівку. Але згодом тираж було конфісковано.

15. Через два місяці після смерті Миколи його дружина Ержіка народила доньку Анну. Попередня вагітність закінчилася викиднем через жандармські переслідування.

16. Миколу іЮру Шугаїв поховали водній могилі внеосвяченій землі біля сільського цвинтаря. Нині — це місце паломництва чеських туристів.

17. Першим ухудожній літературі оспівав Миколу Шугая Василь Гренджа-Донський усвоїй збірці «Квіти зтерням» уже через два роки після його смерті. Того ж1923 року виходить повість угорського письменника Бели Іллєша «Микола Шугай», вякій згадується навіть про зустріч опришка з... Леніном. У1924 році уБудапешті виходить угорською мовою книжка Ладіслава Золаї «Шугай», щоправда, про неї нині мало що відомо. У1927 році виходить українською мовою поема «Микола Шугай» Миколи Марфієвича. У1933 році виходить роман Івана Ольбрахта «Микола Шугай, розбійник». У1934 році Микола Шуберт написав «язичієм» драму вчотирьох діях «Николай Шугай».

18. У1947 році чеськими кінематографістами знято художній фільм «Микола Шугай», ав1978 році за п’єсою драматурга Мілана Угде знято музичний кінофільм «Балада для бандита».

19. У1973 році на сцені Закарпатського українського музично-драматичного театру поставлено однойменну п’єсу Івана Стецюри. (У1999 році нею відкрився сезон йуКиївському Національному українському театрі імені Івана Франка). У1971 році видано поему «Микола Шугай» іЮлія Боршоша-Кум’ятського. Вистави про Шугая досі не сходять зі сцен чеських театрів.

20. За мотивами роману Івана Ольбрахата «Микола Шугай, розбійник» на початку 90-хроків творчий дует Ганни та Петра Ульріхів записали музичний альбом із 13 пісень чеською мовою.

21. Із 1933 по 1939 рік роман Івана Ольбрахта видавався 11 разів! Він викликав гостру полеміку — аж до закликів заборонити книжку йнавіть появу художніх творів — «антишугаїв», вяких заперечувалася версія, викладена Ольбрахтом.

22. Перше видання Івана Ольбрахта «Миколи Шугай, розбійник» українською мовою, яке побачило світ уЛьвові у1934 році, було на Закарпатті заборонено іконфісковане увласників по всьому краю.

23. 12 жовтня 1936 року із відомої в’язниці Леопольдів, неподалік Братислави, на волю вийшов... Микола Шугай із Колочави. Сенсацію рознесли журналісти, але колишній в’язень виявився лише однофамільцем відомого опришка. Цікаво, що він діяв у1926 році разом зіще одним відомим карпатським розбійником — Ільком Липеєм, за що йвідбував покарання.

24. У1921 році, коли робітники уХусті, що будували дамби на Тисі, оголосили страйк ірушили вмісто, то на одній жердині несли гасло: «Слава Миколі Шугаю! Шугай поведе нас!».

25. Рідний брат Миколи — Іван разом зі своїм сином Василем після Другої світової війни подалися вУПА. Іван загинув, натрапивши на засідку, аВасиль підірвався гранатою 25 жовтня 1947 року, аби не потрапити вполон. Молодший брат Миколи Йосип Сюгай теж значився серед «посібників ОУН», хоча йбув калікою. Донька Івана — Олена Сюгай була засуджена влютому 1948 року за зв’язок з«націоналістичним» підпіллям на 25 років. Навіть упресі фігурувала «банда Сюгаїв», «бандити Сюгаї». Їм, як іМиколі, приписували злочини, котрих вони не чинили.

26. Улітку 2011 року вКолочаві при вході до музею під відкритим небом «Старе село» відкрито пам’ятник останньому опришку Карпат, який виготовив місцевий уродженець, відомий львівський скульптор Петро Штаєр. Це перший пам’ятник літературному герою на Закарпатті.

3. Три фільми про Миколу Шугая

Почалося все ще з1933 року, коли Іван Ольбрахт зняв уКолочаві фільм «Марійка-невірниця», який отримав великий розголос уЧехословаччині. Головною родзинкою стрічки було те, що вній грали не професійні актори, апрості колочавці. Зтого часу Колочава стає кінематографічною столицею Закарпаття. У1939 році виходить фільм «Полонинське кохання», але через воєнне лихоліття його доля не склалася.

«Микола Шугай», 1947

Та зразу по війні чехи знову беруться до Колочави. 28 лютого 1947 року відбулася прем’єра фільму «Микола Шугай», уякому були задіяні кращі кінематографічні сили. (Режисер — І. Крнянський, вголовній ролі — Густав Незвал).