6,90 zł
Цікаві оповідки для маленьких читачів.
ЮРКОВА СТЕЖИНА
ЖАБКА-САНІТАРКА
КМІТЛИВА ДАНКА
КОЛИ ДОСТИГАЄ ПШЕНИЦЯ
БО ВІН РАК!
НАЙКРАЩИЙ ГРИБ
НА ГРЯДЦІ
ЯК У КАЗЦІ
Ebooka przeczytasz w aplikacjach Legimi lub dowolnej aplikacji obsługującej format:
Liczba stron: 20
© Видавництво "НК-Богдан"
www.bohdan-books.com
ISBN 978-966-10-7907-5
Марина Слов’янова
Цікаві оповідки для маленьких читачів
ЮРКОВА СТЕЖИНА
Весна. Мати порається у квітнику. Юрась у неї за помічника.
— Як розрослася косиця, — каже мати. — Доведеться прорідити, щоб інших квіток не поглушила...
Косицею вона називає квітку з прямим та гострим, наче зрізаним навскоси листям. По-науковому — це ірис. А в селі на них часом кажуть півники. Мабуть, тому, що квітка в них пухнаста, ніжна, мов пір’їни на хвості красеня-півника.
— Залишу смужку по краях, а решту доведеться викинути, — сказала мати й заходилася викорчовувати косицю. — Оце й тобі робота, — звернулася вона до сина. — Принеси з комори ряденце та складай на нього викопані корчики. А тоді винесемо з подвір’я.
Юрась присів біля купи корінців, узяв одненького в руки, придивився.
— Мамо! — вигукнув здивовано. — То воно живе? Воно росте?
— Авжеж, — усміхнулася мати, — хоч і рання весна, а косиця вже покільчилася. Отака вона живуча...
Хлопчик поскладав на ряденце корінці, став, замислено оглянув подвір’я, тоді знову підійшов до матері.
— Ма, — поспитав Юрасик, — а якщо ці корінці посадити, вони приймуться?
— А чого ж, приймуться, — озвалася мати. — косиця невибаглива. Але де ти збираєшся садити?
Юрко пішов до повітки, взяв заступа. Однак інструмент цей був для нього завеликий, тому хлопчикові довелося сказати про свій задум.
— А можна кущиками косиці обсадити стежку через подвір’я?
Мати пильно глянула на сина.
— Тобі шкода їх викидати?
Юрась кивнув.
— Авжеж, вони живі, — вона замислилася на мить, — що ж, я тобі трішки допоможу.
Мати прокопала рівчачок з одного боку стежки, показала Юрасеві, як садити косиці, та й повернулася до своєї роботи. А коли він постав перед нею, вимурзаний і спітнілий, запитала:
— Ну, то як у тебе справи?
— А подивися, будь ласка, — сказав Юрась.
Хлопчик обсадив стежку з одного боку, почав копати з другого, але це в нього не дуже добре виходило.
— Твердо, — поскаржився, — лопата в землю не лізе.
— Підростеш, сину, наберешся сили, то й з таким ділом упораєшся, — сказала вона, спритно орудуючи лопатою.
Кінець безкоштовного уривку. Щоби читати далі, придбайте, будь ласка, повну версію книги.